lblog

Травма коліна - діагностика та лікування

Мельничук Віктор Васильович, хірург, ортопед, артроскопіст
Відділення хірургії №2
Тернопільська університетська лікарня

Віктор Мельничук

У цій статті Віктор Мельничук описує основні види травми коліна, які можуть мати серйозні наслідки в майбутньому, причини їх виникнення, методи їх діагностики та лікування.


Одним із них є артроскопія колінного суглобу, яка може виявити та повністю усунути найскладніші травми колінного суглобу. Реабілітація після проведення артроскопії проходить швидко та максимально комфортно, що дозволяє у найкоротші терміни повернутись до звичного ритму життя.



  1. Види та симптоми травми коліна
  2. Перша допомога при травмі коліна
  3. Обстеження при травмі коліна
  4. Медикаментозне лікування травми коліна
  5. Артроскопія при травмі коліна
  6. Реабілітація після артроскопії

Травма коліна – патологічний стан, з яким хоч раз у житті стикається кожна людина. І це не дивно, адже причин може бути безліч: від простого удару коліном об стілець, до падіння з велосипеду або травмування під час тренування. Усі вони можуть призводити як до нескладних наслідків, які можна усунути в домашніх умовах, так і до досить серйозних, що потребують втручання висококваліфікованого спеціаліста. Найпоширенішими проблемами є пошкодження менісків, розрив хрестоподібних зв'язок, переломи великогомілкової та малогомілкової кісток.


Найчастішими симптомами травми коліна є:


  • різкий біль в ділянці колінного суглоба;
  • набряк в ділянці коліна;
  • обмеження рухів в коліні;
  • “клацання” або хруст у колінному суглобі;
  • неможливість опори на пошкоджену кінцівку;
  • больові відчуття при піднятті випрямленої ноги;
  • деформація колінного суглоба.

Окремі симптоми характерні в певній мірі конкретному виду пошкодження. Специфічним, але необов’язковим симптомом пошкодження меніска, який відрізняє його від інших видів ушкоджень, може бути періодичне “блокування” в колінному суглобі, що супроводжується болем та неможливістю повного розгинання ноги. Воно виникає при певних рухах (відбувається рецидив защемлення відірваної частини меніска між суглобовими поверхнями) або пацієнт відчуває, як “щось” заважає нормальному руху в коліні. При цьому “блокування” суглобу може усунутись самостійно – достатньо тільки зігнути та розігнути коліно, або “потрусити” ногою.


Розрив хрестоподібних зв’язок викликає розвиток нестабільності колінного суглоба. Так як зв'язковий апарат регулює рух у суглобі, їх пошкодження призводить до складнощів зі згинальними та розгинальними рухами кінцівки.


При переломах кісток при пальпації можна визначити зміщення кістки, патологічну рухомість, крепітацію відламків.


Перелік випадків, коли потрібна невідкладна консультація ортопеда:


  1. Якщо під час травми був "хруст" в коліні
  2. Якщо біль в коліні не проходить
  3. Якщо є набряк коліна
  4. Якщо коліно "заклинило", неможливо здійснити рух у суглобі
  5. В ідеалі - відвідати ортопеда якнайшвидше, в день травми

>>> Запис на консультацію ортопеда <<<


До травм колінного суглоба також відносять:


  • забій м’яких тканин;
  • гемартроз (крововилив у суглоб);
  • пошкодження капсульно-зв’язкового апарату (в тому числі – розриви передньої та задньої хрестоподібних зв’язок);
  • порушення функціонування розгинаючого апарату (чотириголового м’язу стегна, зв’язки надколінника, переломи та вивихи надколінника);
  • пошкодження судин та нервів.

Зважаючи на подібну симптоматику за різних травм колінного суглоба, надзвичайно важливим є максимально швидке звернення до лікаря з метою встановлення точного діагнозу і призначення коректного лікування у кожній окремій клінічній ситуації!



Пошкодження менісків


Меніски являють собою волокнисто-хрящові утвори півмісяцевої форми, що виконують амортизаційну та стабілізуючу функції. В кожному коліні є два види : медіальний меніск та латеральний меніск. Можна травмувати кожен із них. Однак розповсюдженість неоднакова. Медіальний достатньо жорстко “зафіксований” в колінному суглобі, тому його ушкодження зустрічається досить часто. А латеральний від природи є більш рухомим, тому травмувати його складніше.


Механізм пошкодження менісків може бути як прямим (при ударі коліном об стілець), так і непрямим, але у більшості випадків зустрічається останній - при швидкому повороті на місці, ударі ногою по м’ячу, стрибках, танцях.


(зображення будови/пошкодження менісків)

Розрив хрестоподібних зв’язок


Таке ушкодження найчастіше є проявом комбінованої травми коліна і нерідко поєднується з пошкодженням меніска та суглобового хряща.


Існують передня та задня хрестоподібні зв’язки. Передня хрестоподібна зв’язка відповідає за передню стабілізацію колінного суглобу, що не дає гомілці надмірно зміщуватись вперед. Одночасна її взаємодія з іншими важливими структурами колінного суглобу (меніски, задня хрестоподібна зв’язка, м’язи) забезпечує складну і злагоджену роботу суглобу. Розрив передньої хрестоподібної зв’язки зустрічається значно частіше, ніж задньої. Травма передньої хрестоподібної зв’язки рідко є ізольованим ушкодженням. Якщо не усунути це пошкодження, воно може призводити до ушкодження інших структур суглоба, що може бути причиною постійних болей в коліні та призводити до порушення стану суглобу, аж до повного його руйнування.


Розрив задньої хрестоподібної зв’язки відноситься до важких і нечастих травм колінного суглоба. Особливістю є ураження задніх структур суглоба, що відповідають за задню стабілізацію коліна.


Надзвичайно важливим є повернення суглобу до стабілізації (повернення нормальної амплітуди рухів), без якої неможливе нормальне функціонування кінцівки: від простої ходьби, до тренувань, занять спортом і ведення активного способу життя.


У молодому віці пошкодження зв’язок, менісків може відбутися під час занять ігровими, активними та контактними видами спорту (футбол, волейбол, гірські лижі, боротьба, стрибки в воду тощо). У старших людей меніски стають менш еластичні, можуть травмуватись на фоні дистрофічних суглобових змін (остеоартроз), які являють собою погіршення кровопостачання та живлення тканин, і, як наслідок, дегенеративних змін – перебудови тканин суглоба. В такому випадку ушкодження може виникнути за звичайних рухів колінних суглобів, наприклад, за звичайних присідань, переважно у частині, де відсутнє кровопостачання. Нерідко пошкодження відбуваються на фоні хронічної нестабільності в колінному суглобі.


(зображення анатомії зв’язок)

Переломи великогомілкової та малогомілкової кісток


Можуть виникати внаслідок прямого удару, падіння на зігнуте коліно або падіння з висоти на прямі ноги.



Що робити, якщо травмували коліно?


Перша допомога при травмі коліна передбачає ряд маніпуляцій, що допоможуть полегшити больові відчуття і наслідки:


  1. Прикладання холоду на уражену кінцівку, що допоможе зменшити набряк та крововилив у суглоб.
  2. Обмеження рухів у кінцівці, її іммобілізація, використання палиці або милиць.
  3. Накладання еластичної пов’язки. Пов’язка має бути накладена туго, однак не перетискати судини! За наявності больових відчуттів після накладання пов’язки, її необхідно перев’язати, зменшивши тиск на травмований суглоб.
  4. Кінцівка має знаходитись у підведеному положенні. Краще – на подушці.
  5. Негайно звернутись до лікаря з метою діагностики та призначення правильного лікування травмованого коліна.


Діагностика травми колінного суглобу


Колінний суглоб є найскладнішим за своєю будовою в організмі людини, його утворюють різні анатомічні структури: великогомілкова кістка, малогомілкова кістка, надколінник, хрестоподібні зв’язки, колатеральні зв’язки, медіальний та латеральний меніски, судини та нерви. Саме тому діагностика травми коліна є складною і потребує кваліфікованої допомоги лікаря-ортопеда, який за результатами обстеження призначить необхідне лікування.


В гострому періоді травми колінного суглоба (перша-п’ята доба з моменту ушкодження, коли найактивніше протікають запальні явища) діагностика ускладнена через біль, рефлекторний гіпертонус м’язів, обмеження рухів у суглобі, гемартроз (крововилив у суглоб).


У віддаленому періоді травми, після зникнення гострих явищ больового синдрому та реактивних змін тканин суглобу, можливе проведення детальнішої клінічної діагностики – обстеження пацієнта лікарем за допомогою огляду ураженої кінцівки та спеціальних рухових тестів. Вони допомагають лікареві припустити характер травми, однак не є достатньо інформативними для встановлення точного діагнозу та потребують додаткових обстежень.


З метою точної діагностики виконують додаткові обстеження:


  • рентгенографія суглоба в 2 проекціях;
  • ультразвукове дослідження колінного суглобу (сонографія);
  • магнітно-резонансна томографія (МРТ) колінного суглоба;
  • діагностична артроскопія.

На рентгенограмі меніск не візуалізується, адже він являє собою хрящову структуру, однак рентгенографічно можливо підтвердити чи виключити переломи кісток, що складають колінний суглоб.


Ультразвукове дослідження колінного суглобу (сонографія колінного суглобу) – це швидкий та зручний метод, що має високу ефективність для виявлення патології синовіальних оболонок, позасуглобових зв’язок та менісків колінного суглобу, при цьому наявна можливість провести динамічну візуалізацію під час рухів.


МРТ коліна (магнітно-резонансна томографія колінного суглобу) – метод, що має найбільшу ефективність у визначенні патології досліджуваних тканин, а також має дуже високу чутливість до патології суглобового хряща, внутрішньосуглобових зв’язок та кісток.


Діагностична артроскопія колінного суглобу – це малоінвазивна хірургічна методика, що дає можливість виявити патологічні зміни або пошкодження практично всіх внутрішньосуглобових елементів.


Артроскопія буває діагностичною, метою якої є виявлення та діагностика внутрішньосуглобової патології, та лікувальною, під час якої відбувається безпосереднє усунення травми за допомогою “точкового” втручання практично без ураження життєздатних внутрішньосуглобових структур.


Під час діагностичної артроскопії за допомогою мікрокамери візуалізуються всі внутрішньосуглобові структури – суглобовий хрящ, синовіальні оболонки, зв’язки, внутрішньосуглобові тіла, меніски, жирові тіла, сторонні тіла тощо. Під час артроскопії відбувається запис відео на цифровий носій, по якому можна повторно роздивитись усі структурні елементи суглобу.


Цей метод є найсучаснішим і найточнішим серед усіх методів діагностики. Проведення діагностичної артроскопії дозволяє встановити точний діагноз та відразу перейти до лікувального етапу – усунути всі виявлені пошкодження.


(фото внутрішньосуглобових елементів з артроскопа)

>>> Запис на діагностику коліна <<<



Медикаментозне лікування травми колінного суглобу


З метою зняття явищ запалення та полегшення больового синдрому призначаються протизапальні, протинабякові та знеболюючі засоби.


Необхідність медикаментозного лікування, його обсяг і спосіб застосування визначається тільки лікарем і є індивідуальним, в залежності від конкретної клінічної ситуації.


Медикаментозне лікування призначається:


  • загально:
    • перорально
    • внутрішньом’язово

  • місцево:
    • нашкірно
    • внутрішньосуглобово.

>>> Отримати консультацію з приводу лікування <<<



Артроскопія колінного суглобу


Малоінвазивне хірургічне втручання застосовується для діагностики та лікування захворювань суглобів. Значна перевага такого лікування травм колінного суглоба у тому, що можливо не тільки уточнити характер патології, але і виконати “точкове” втручання практично без ураження життєздатних внутрішньосуглобових структур.


Артроскопія має ряд суттєвих переваг перед відкритими оперативними втручаннями: мінімальне пошкодження навколосуглобових тканин, значно менший операційний розрив, незначний постопераційний біль та посттравматична реакція суглоба, відсутня або нетривала іммобілізація кінцівки. І як наслідок – швидка реабілітація.


Під час артроскопії в клініці хірургії № 2 Тернопільської університетської лікарні ми робимо лише два мікропроколи над коліном. В один із них вводиться спеціальний тонкий оптичний прилад – артроскоп, який має діаметр від 2 до 5,5 мм і довжину 12–14 см, і сполучений з цифровою відеокамерою. Через другий прокол вводимо спеціальний щуп чи інші тонкі інструменти (маніпулятори). Хірург контролює хід операції на моніторі, що забезпечує збільшення зображення у шість-вісім разів у порівнянні з реальними розмірами всіх внутрішньосуглобових структур, що дає їх ідеальну візуалізацію.


Під час операції - артроскопії колінного суглобу

Власне операція триває від 10 до 60 хвилин, і вже у день операції або на наступний день пацієнт йде додому.


Дана методика забезпечує надвисоку точність, дозволяє уникати великих розрізів і розтину суглоба пацієнта, що має принципове значення для прискореного відновлення після операції.


Пацієнт може сам обрати вид знеболення при артроскопії:


  • наркоз: втручання відбувається поки пацієнт знаходиться уві сні.
  • спінальна анестезія: відбувається знеболення нижньої частини тіла. Пацієнт знаходиться у свідомості та може спостерігати за ходом операції на моніторі;
  • провідникова анестезія є найбільш прогресивною, оскільки знеболюють лише ту ногу, де проводиться артроскопія. Пацієнт також знаходиться у свідомості та може спостерігати за ходом операції на моніторі;

Ціна артроскопії колінного суглобу індивідуальна і залежить від складності втручання, використовуваних матеріалів та виду знеболення.


>>> Дізнатись більше про артроскопію колінного суглобу <<<



Реабілітація після артроскопії колінного суглобу


Вже в день операції пацієнт починає рухову активність. Через дві доби після проведення артроскопії пацієнт може самостійно пересуватись і розпочинати відновлення рухів у кінцівці за допомогою спеціальних вправ. За необхідності проводиться іммобілізація колінного суглобу з розвантаженням кінцівки і використанням ортезу.


(фото ортезу)

В період реабілітації пацієнт займається лікувальною фізкультурою, отримує фізіотерапевтичне лікування.


Для кожного пацієнта ми розробляємо і надаємо індивідуальну програму, що включає в себе комплекс вправ, необхідних в конкретній клінічній ситуації для реабілітації.


Після оперативного втручання ми забезпечуємо лікарський супровід для наших пацієнтів аж до повного одужання.


Made on
Tilda