Як справлятися зі своїм ЕГО? 2

В цій статті описую свій досвід взаємодії з Его. Пишу простими словами про сучасні теоретичні знання з нейрофізіології та нейробіології, про те, як працює головний мозок і Его. А також практичні поради, як використати ці знання в своєму житті.

Мій досвід спілкування і роботи з Его - більше двадцяти років. Я перепробував стоп'ятсот різних способів розібратися, що це таке, що це за ментальна конструкція, звідки вона береться, навіщо вона людині взагалі. Які функції воно виконує?

Вчився розбиратися, чи Его - це Я? Чи воно працює, функціонує окремо від мене. Де насправді Я, а де Воно. Вивчав і пробував різні техніки познайомитися і повпливати на нього. Пробував як ігнорувати його, так і активно взаємодіяти, як подружитися з ним, полюбити його, так і боротися, воювати.

Взагалі Его - це дуже цікава штука. І саме завдяки йому наше життя таке цікаве і схоже на гру.

Про все це і пишу у статті.

Зміст статті:

• Звідки береться Его і його програми (установки)?
• Як дитина мала би проживати негативний емоційний досвід здоровим способом?
• Що таке інфантилізм?
• Дві основні характеристики інфантильного мозку:
• Як функціонує Его в дорослому віці?
• Структура і будова Его
• Основні структурні та функціональні центри Его:
• Чому неможливо позбутися Его?
• Що ж тоді робити з Его?

Написати автору

Звідки береться Его і його програми (установки)?

Щоб зрозуміти, звідки воно береться, варто починати з дитинства. Коли Душа приходить у цей світ, у неї наперед заплановано, запрограмовано досвід, який вона має прожити, зрозуміти і засвоїти. Відповідно до цього досвіду нам життя прошиває відповідні програми, котрі заставляють нас проживати життєві ситуації (досвіди) певним чином. Щоб потім проаналізувати і побачити, що саме цей спосіб (варіант) проживання досвіду недобрий, помилковий, некоректний, не підходить нам.

Щоб пояснити, як це відбувається, можна придумати мільйони різних прикладів. Цих програм насправді дуже і дуже багато - сотні тисяч, мільйони. Але всі вони прошиваються однотипно. Як додатки на комп’ютер чи смартфон.

Більшість програм прошиваються до народження або в перші місяці, роки життя. Уявімо ситуацію, коли дитину щось зацікавило, вона захотіла і тягнеться, наприклад, за якоюсь кольоровою іграшкою. Дитина від народження постійно і багато чогось хоче. Вона прийшла це все спробувати. Але їй не дають з якихось причин. Іноді щось пояснять, типу “багато хочеш”, а іноді й ні. Можуть просто не дати, можуть ще і посварити, наказати. Дитині боляче за то, вона може плакати, відчуває сильний стрес, проявляє ряд різних негативних емоцій - злість, гнів, розпач, печаль, сум, ненависть, агресію та інші. А потім аби дитина заспокоїлась, її просто забороняють проявляти емоції, типу “перестань плакати”, і дають “цукерку”.

В результаті формується такий шкідливий причинно-наслідковий зв’язок. Що дитина вивчила і зрозуміла от в тій ситуації? Якщо вона хоче “іграшку”, то їй це не можна. І також не можна проявляти супутніх негативних емоцій. А замість того треба з’їсти “цукерку”. Це дуже простий і примітивний приклад програми, але він пояснює, як саме працюють програми, котрі закладаються в конструкціях Его.

Ще до народження дитина проживає разом з мамою всі її ситуації (досвід). Сам процес народження - це також стрес. Дитина переймає від мами її негативні конструкції (страхи, тривоги, відношення до пологів, майбутнього материнства тощо). Щодня після народження дитина проживає десятки і сотні таких ситуацій, котрі потроху капають і відкладаються, залишають свій відбиток в корі головного мозку в конструкціях Его. Багато моментів пов’язані із формуванням відчуття безпеки, із забезпеченням базових потреб у дитини. Важливо, як дитина проживає свої фізіологічні потреби, наприклад, голод, чи коли її залишають саму.

Одним словом, всі ті ситуації капають щодня десятки і сотні, а може і тисячі разів, залишаючи свої відбитки у фронтальній корі головного мозку. Оці постійно і регулярно нав’язувані оточенням і негативним пережитим досвідом шаблони поведінки запам’ятовуються як нормальні (правильні) і поступово стають автоматичними. Формуючи таким чином конструкцію, яку ми називаємо Его. І таких програм у нас десятки і сотні тисяч. Отакий клубок програм, які між собою тісно пов’язані, підтримують і маскують одна одну.

Як дитина мала би проживати негативний емоційний досвід здоровим способом?

Проживання дитиною емоційних стресових ситуацій дуже сильно залежить від зрілості кори у батьків (чи інших дорослих), котрі в той момент знаходяться біля дитини. В чому суть? Підкіркові центри (саме ті, які відповідають за все, пов'язане з емоційним досвідом) як мінімум до трьох років у дитини розвинені значно більше, ніж кора головного мозку.

Щоб справлятися із такими ситуаціями, котрі пов’язані із сильними емоціями, особливо негативними, людині взагалі потрібна розвинена кора головного мозку. В першу чергу, це - лобна (префронтальна) кора. Суть її впливу в тому, щоб в момент ситуації як мінімум усвідомити, щось типу “я зараз проживаю сильні емоції”, і “це нормально”, “я розумію, що зі мною відбувається”, “все буде добре”. Саме це дає емоційним центрам інформацію про те, що все ОКей, “пережитий досвід” безпечний, не несе загрози і його звичним шляхом можна переносити у довготривалу пам’ять.

Оскільки в дитини кора головного мозку не розвинена, то її головний мозок за допомогою дзеркальних нейронів відображає роботу дорослої, зрілої кори головного мозку батьків або інших людей, котрі знаходяться поруч. Саме так і вчиться наш головний мозок. Дзеркальні нейрони так функціонують, що прямо, буквально копіюють шаблони, моделі поведінки оточуючих людей. На основі того, що вони бачать навколо себе. І формують власні нейронні зв'язки і відповідні програми (установки). І в такий самий спосіб кора головного мозку дитини вчиться справлятися з негативними емоційними ситуаціями.

Що таке інфантилізм?

Що відбувається, якщо в абсолютної більшості батьків сьогодні теж незріла, дитяча, інфантильна лобна (префронтальна) кора головного мозку? А те, що діти буквально так і залишаються на своєму дитячому рівні розвитку. Там, де і їхні інфантильні батьки. Лобна (префронтальна) кора у дітей так і не розвивається, не вміє справлятися з негативним емоційним досвідом. А отримані, нав’язані і завчені шаблони поведінки (програми) формують між нейронами зв’язки, які стають основою для Его. А сам не прожитий емоційний досвід так і залишається не опрацьованим в емоційних центрах, а в майбутньому є базою для всіляких тривожних та депресивних станів, страхів, фрустрації тощо.

В результаті коли дитина виростає, маємо людину в дорослому тілі, але із головним мозком на інфантильному рівні розвитку.

Дві основні характеристики інфантильного мозку:

1. Перенавантажені з дитинства підкіркові емоційні центри, які все життя прокручують неопрацьований емоційний досвід, бояться його, але провокують кору головного мозку (Его) створювати ситуації, де постійно повторюють його. А якщо не можуть їх створити, то знаходять підтвердження і докази такого досвіду в будь-яких інших рутинних життєвих обставинах.
2. Незріла префронтальна (лобна) кора, автоматичні програми (установки) котрої (Его) нездатні опрацювати той емоційний досвід, "взяти верх" над "незрозумілими" для неї емоціями і почати таки управляти життям.

Через те, що емоційні центри займають типу панівне становище, такий інфантильний мозок живе за їх зразком - реагуючи на оточуючий світ, контролюючи ситуації навколо, аби не допустити повторного проживання отих емоцій.

Замість того, щоб створювати оточуючий світ і управляти життям. А для цього слід приймати рішення про що думати, які емоції відчувати, як діяти - на основі власних бажань, цінностей і цілей.

Ці дві риси я назвав основними, оскільки вони таки є визначальними, без них не буває інфантилізму. Проте головний мозок, в якому живе Его має ще ряд інших центрів і механізмів, які його захищають, йому допомагають і таким чином підтримують інфантилізм.

Як функціонує Его в дорослому віці?

Таким чином, Его - це складна конструкція ментальної сфери, побудована із десятків і сотень тисяч простих ментальних програм (установок), які тісно пов’язані і переплетені між собою, і діють автоматично, незалежно від нашої Волі. Абсолютна більшість цих програм сформовані по одному із двох типів:

• я хочу це, але мені не можна, а замість того я маю “з’їсти цукерку”
• я цього не хочу, але мені це треба (або я це по-винен/ по-винна комусь), і за то я “з’їм цукерку”

Програма (установка) Его функціонує за тим же принципом, як звичайні рефлекси нервової системи (оце коли невролог стукає молоточком, викликаючи рухи кінцівок; або коли собака Павлова бачила їжу і у неї в шлунку внаслідок цього виділявся шлунковий сік), але вони складніші, задіяно значно більше нейронів та зв'язків між ними.

При цьому слід розуміти, що одне і те ж “хочу” або “не хочу” може супроводжуватися десятками чи сотнями різних “цукерок”. І водночас одна і та ж “цукерка” може бути наслідком десятків чи сотень зовсім різних “хочу” чи “не хочу”.

“Цукеркою” є не лише цукерка в прямому значенні цього слова. Це також може бути будь-яка інша їжа, напої, алкоголь, цигарки, кава, наркотики, шоколад, гроші, відеоігри, азартні ігри, навпаки - голодувати; якісь моменти у стосунках із людьми; певні дії, наприклад, тікати від комунікації з людьми, йти спати, або навпаки - шукати комунікації, похвали, підтримки; проживання емоцій - гніву, злості, агресії, до себе чи інших людей тощо.

Дуже рідко "цукерка" є тим, заради чого людина насправді живе. Тому вона не дає справжнього відчуття задоволення від життя, відчуття щастя. Хоча зі сторони для інших може виглядати дуже блискучою і привабливою.

Кожна “цукерка” є корисною лише до певного моменту в житті. Потім вона стає шкідливою, наприклад, для здоров’я, стосунків, фінансів, кар’єри і так далі. І тоді Его є проблемою, і його варто позбуватися. Але через те, що програми Его тісно переплетені й пов’язані між собою, знайти, зрозуміти і позбутися їх вкрай складно, і майже неможливо.

Досить простим прикладом ситуації, яку людина може собі забороняти, є бажання отримати задоволення і емоції від якоїсь активності. Припустимо піти і з’їхати з гірки на атракціонах, або з стрибнути з парашутом, або щось інше. Але я не роблю цього, бо мені страшно, або кажу нема грошей, або далеко їхати, або це не серйозно, не по дорослому, або ще щось. Одним словом, я не дозволив собі задоволення. А потім натомість піду і з’їм, наприклад, морозива, шашлика або вип’ю віскі. Замість того, аби отримати досвід, пройти через свій страх і зарядити своє тіло крутими гормонами, такими як ендорфіни, енкефаліни, серотонін, дофамін та інші, я закидаю в своє тіло продукти, котрі йому не потрібні були на той момент, набираюся зайвої ваги, інших хвороб і проблем як фізичного тіла, так і емоційної і ментальної сфери.

Можна навести цілий ряд прикладів і ситуацій, коли людина заставляє себе діяти тим чи іншим чином із мотивацією “бо треба”. При цьому оці "треба" дуже різні у чоловіків і жінок. Кожен може сам перерахувати десятки таких моментів, що він повинен (вона повинна). І досить часто це виводить людину з емоційної рівноваги. Емоційне забарвлення може бути дуже різним - від пригнічення (сум, розпач, печаль) до різкого збудження (дратівливість, злість, гнів, агресія). Чим більше в той момент проявляються емоції, тим більше людині вже потрібно пропрацьовувати ці моменти в ментальній та емоційній сферах.

Важливо, що “цукерки” пов’язані не лише з діями, а й з проживанням емоцій або думками. Тобто є ряд програм, котрі заставляють нас, наприклад, просто переживати страх, злість чи ненависть через якісь події у нашому соціумі (до прикладу, коли дивишся чи читаєш “погані” новини), або прокручувати в голові якісь деструктивні негативні думки стосовно себе чи інших людей. В той час, коли ми мали би думати про якісь творчі, конструктивні речі, пов’язані з особистим життям, власними цілями тощо. І проживати з приводу цього позитивні емоції, наприклад, очікування від можливих отриманих результатів.

Структура і будова Его

Всі ці програми (установки) Его працюють в головному мозку у вигляді складних ланцюжків чи сітки зв’язаних між собою нейронів (нервових клітин), які розміщені переважно в сірій речовині мозку. На відміну від простих нервових рефлексів, де працює лише 2-3 нейрони, програма Его може задіювати десятки, сотні, тисячі чи навіть більше нервових клітин. Структурно і функціонально це - дуже складна конструкція, де одні нейрони можуть включати один одного, інші нейрони - виключати, ще інші - посилювати чи знижувати тонус один одного, блокувати такі впливи одних нейронів на інші. І все це відбувається через ряд спеціальних речовин, які називаються медіаторами (нейромедіаторами).

В той же час кожен з цих нейронів чи навіть цілі їх ланцюжки задіяні одночасно у роботі багатьох різних програм. Я веду до того, що це насправді дуже і дуже складна система (конструкція), яка функціонує автоматично. І ми насправді не усвідомлюємо, що все це постійно і безперервно відбувається в нашому головному мозку. І ми думаємо, що це все норма. І так типу в кожної людини.

Більшість нейронів, які задіяні в роботі програм Его, розташовані в лобній (префронтальній) корі головного мозку. Взагалі в префронтальній корі знаходяться такі центри, що регулюють найскладніші процеси, пов’язані із нашою поведінкою і усвідомленням. Наприклад, центри прийняття рішень, постановки цілей, регулювання соціальної поведінки, способів проявлення особистості, характеру, бажання жити, усвідомлення себе, свого оточення, смислу життя, правил, моралі, совісті тощо. Ось там знаходиться і центральна частина Его.

Окрім центру (чи центрів) у префронтальній корі головного мозку, в роботі програм Его задіяні центри практично всіх відділів нервової системи. Всі ці центри захищають і підтримують роботу програм Его.

Основні структурні та функціональні центри Его:

1. Префронтальна кора
2. Лімбічна система
3. Епіфіз
4. Веретеноподібна кора
5. Голуба пляма
6. Ретикулярна формація
7. Периферична вегетативна нервова система

Перш, ніж читати далі, рекомендую звернути увагу на статтю: Як працює ментальна сфера?

Чому неможливо позбутися Его?

Але чому це неможливо?

По перше, Его дуже добре маскує свої програми. Коли ти щось думаєш, відчуваєш емоції, приймаєш рішення, дієш в певний спосіб чи навпаки бездіяльний, в той момент ти майже ніколи не розумієш, чи це насправді ти подумав, ти діяв, ти проживав емоції, чи замість робить все це якась автоматична програма. Взагалі ти навряд чи задумуєшся і задаєш собі головне запитання, чи це я подумав, чи хтось (щось) замість мене.

По друге, програм (установок) Его настільки багато, рахунок іде не на сотні чи тисячі, а на сотні тисяч. Вони настільки різноманітні і переплетені, що просто важко розібратися, як саме працює кожна з них, яка з них зараз спрацювала.

По третє, всі вони вдосконалюються і в міру прогресу і росту нашої свідомості (Спостерігача) виникають все нові, хитріші програми. Наприклад, коли людина “винайшла” Волю, Его придумало поняття “сили волі”, щоб заплутати людей. І знову обіграло Спостерігача. Адже в більшості людство думає, що аби використовувати Волю, треба прикладати силу волі, і якимись незрозумілими зусиллями тиснути на світ, на людей, на обставини.

Навіть видатний психіатр, винахідник Его, котрий досліджував його все життя, і його послідовники, називали Его "нижчим Я", "власним Я" і тому подібними термінами, замість того, щоб називати його "не Я", "несправжнє Я", "псевдо Я" або щось на кшталт цього. Та й зрештою майже вся офіційна психіатрія так і досі не робить цього. Хоча, думаю, найближчим часом ситуація зміниться.

По четверте, в нервовій системі Его має цілий ряд структур, котрі захищають його. Наприклад, веретеноподібна кора, голуба пляма чи ретикулярна формація, які прямо не дозволять людині просто так прочитати і зрозуміти цю статтю. Людина з добре розвинутими захисними механізмами Его скаже, що це все нісенітниці.

І нарешті, ми просто не можемо повністю позбутися всіх програм Его, бо ми прийшли сюди пограти з ним у цю гру. Ми граємо гру, яка з-поміж іншого, покликана тренувати нашого Спостерігача бути постійно в тонусі в моменті тут і зараз, пам’ятати (згадувати) в кожен той момент, кими і якими ми є насправді, тримати фокус нашої Уваги на цьому, і Творити відповідно до цього за допомогою Уяви.

В останній час стали дуже популярними інструменти, які дозволяють досліджувати власне Его і його програми (установки), впливати на них і навіть їх позбутися, наприклад, за допомогою регресу (одна із технік гіпнозу) або Психоделіків. Але водночас мені дуже цікаво спостерігати за тим, як навіть людей, котрі є фахівцями в роботі з цими інструментами, обігрує їх Его безпосередньо в цих сферах їх діяльності.

В абсолютної більшості людей Его настільки обігрує Волю і присипляє Спостерігача, що Спостерігач взагалі не знає і не пам’ятає про неї. Его повністю проживає за людину її життя. Людина (її Спостерігач) ототожнює себе з Его, тобто думає, чи навіть більше - твердо переконана, що Его - це вона, і окрім нього (Его) більше нічого немає. Его заставляє людину прокручувати одні і ті ж нав’язливі думки (переважно якогось деструктивного, негативного забарвлення) по колу і ототожнювати себе з тими думками. Супроводжує ці думки негативними емоціями, знову ж таки заставляючи людину думати, що вона і є тими емоціями. В кінцевому результаті часто ці ментальні й емоційні процеси призводять до проблем фізичного тіла (хвороб), які ще більше усугубляють ситуацію. І знову ж таки людина думає, що вона і є тими проблемами. І хоча насправді так, в той момент, коли людина думає так (точніше замість неї так думає її Его), вона і є тими проблемами, але коли людина переключає перемикач на зону Ейнштейна і все стає на свої місця, ті всі думки, емоції, а досить часто і проблеми фізичного тіла просто зникають, бо їх просто “придумало” Его з мовчазної згоди Спостерігача.

Що ж тоді робити з Его?

Над розділами статті, присвяченим роботі з Его, на даний момент ще працюю.

Скажу поки найголовніше.

Якщо вирішуючи якісь свої проблеми ти дійшов до того, що їх причини в твоїй ментальній сфері, незалежно від того, якої сфери вони стосуються, і зараз ти читаєш цю статтю - це означає, що твій Спостерігач вже включився. І це вже великий крок. Абсолютна більшість людей взагалі не розуміють цього. Власне це і є одним із основних завдань Его - так спотворити сприйняття людиною себе і світу, щоб вони вважали все це нісенітницями і продовжували жити й існувати як завжди.

Єдиний варіант “позбутися” програми Его - це пройти шлях подружитися з ним, полюбити його і відпустити його з вдячністю.

Перший крок - ПОДРУЖИТИСЯ - означає зрозуміти, що на даний момент ти - це дійсно дорівнює твоє Его. Зрозуміти, що все в твоєму житті - де, що і як ти проживаєш - це побудоване, створене, матеріалізоване твоїм Его. Абсолютно всі сфери свого життя - здоров'я і хвороби, тіло, думки, емоції, стосунки, кар'єра, фінанси.

Другий крок - ПОЛЮБИТИ - означає прийняти себе таким. Коли ти дійсно розумієш, що це ти сам покликав у своє життя все, що тебе в ньому не влаштовує. Бо на даний момент ти є таким, бо твоє Его є таким. В такий момент дуже важко по справжньому полюбити себе. І своє Его. Як правило, через це ми не любимо себе або якісь частини себе, не приймаємо їх такими, не хочемо їх такими.

Третій крок - ПОДЯКУВАТИ і ВІДПУСТИТИ. Завдяки програмам (установкам) Его ми отримуємо певний досвід і на цьому вчимося. Вчимося на практиці, проживаючи ті чи інші ситуації. Тому ці програми є нашими вчителями. Коли ми проходимо всі уроки, можемо подякувати їм і тоді вони з розумінням того, що виконали свої завдання для нас, підуть назавжди.

Хочу застерегти. Зараз назбиралося дуже багато фахівців по роботі з програмами (установками) Его, котрі використовують різні інструменти. Такі інструменти, як Аяваска, Псилоцибін, Сан Педро чи гіпноз(регресія) дійсно дуже сильні. Але будьте дуже уважні, коли використовуєте їх. Є ряд важливих моментів, аби використати їх з користю і не нашкодити собі. Далеко не кожен фахівець зверне вам на них увагу.

Перше, що слід врахувати, це те, що вони все-таки є просто інструментами. А саму роботу прийдеться робити вам. Наприклад, за допомогою гіпнозу Підсвідомість покаже вам ваші програми (установки). Або Аяваска чи Псилоцибе проведуть вас по вищевказаних кроках, чи покажуть, допоможуть вам по них пройти. Але йти прийдеться самому. І якщо ви практичну частину проігноруєте, результату не буде.

Друге, найбільше значення має ваш особистий намір, намір вашого Спостерігача, і намір вашої Волі. Для чого, з якою метою ви збираєтесь використати той чи інший інструмент? Від цього залежатиме, наскільки круто, ефективно він спрацює. І чи спрацює взагалі. Я в жодному разі НЕ ЗАКЛИКАЮ і НЕ АГІТУЮ нікого користуватися цими інструментами. Це - особистий вибір кожного.

Третє, іноді робота з програмами Его відбувається дуже зухвало. В такому варіанті Его стовідсотково обіграє вас. Ігровий сервер (матриця, егрегор, маятник чи як ви ще називаєте цю енергетичну сутність) йому в цьому максимально сприяють, бо це продовжує гру і робить її цікавою. При цьому зухвале відношення до Его, інструментів чи до самої гри може бути, як зі сторони фахівця, так і з вашої сторони. Зараз бачу дуже багато цікавих варіантів того, як Его обігрує людину, даючи їй певні “цукерки”, іноді дуже блискучі, за які потім приходиться платити значно дорожче.

Скажу так, новоспечені фахівці з гіпнозу або Психоделіків зараз вчаться працювати з цими інструментами 2-3 місяці, а то і менше. І вже активно беруться за клієнтів. Вони, як правило апелюють тим, що самі пройшли багато сеансів (церемоній, тріпів), тому вони готові. Насправді це далеко не так. Готовність визначається не цим фактором, а тим як вони зуміли і навчилися застосовувати отримані знання в своєму практичному житті. На це, як правило, потрібно мінімум 7-10 років використання інструменту на собі і застосування результатів його роботи в своєму власному практичному житті.

І Психоделіки, і гіпноз працюють таким чином, що після роботи над своїм досвідом у Підсвідомості (перепроживання, перепрошивання) людина протягом багатьох місяців, а то й років, повторно отримує пройдені ситуації, щоб закріпити те, що навчилася. До речі, вона може обрати свій старий варіант їх проживання. Особливо, якщо Его таки обіграло її. Результату тоді не буде зовсім.

Як взаємодіяти з Психоделіками коректно? Вони певною мірою схожі між собою. Більше про Аяваску у статті: Аяваска. Як зробити все коректно і чому це важливо?

І останнє. Я перепробував на собі стоп'ятсот різних інструментів в роботі з Его і його програмами. Єдиними дійсно ефективними є гіпноз (регресія) і Психоделіки. Щодо останніх я можу точно сказати про Кетамін, Аяваску, Псилоцибінові Гриби і кактус Сан Педро, оскільки сам працював з ними. І якщо тебе цікавить, як ці інструменти можуть допомогти тобі, напиши мені і прийди на консультацію. Клацни на хмаринку внизу сторінки біля напису “написати автору” і увійди в Likarnet через Google.

Написати автору

Прив'язані послуги:

• Консультація з питань психоделіків

Деталі: Аяваска, Псилоцибін, СанПедро. Всі моменти використання психоделіків у конкретній ситуації. Кому? Коли? Як? Де? Навіщо? Як підготуватись, щоб отримати потрібний результат? Як і де пройти? Що робити далі?
Тривалість: 50 хвилин
Вартість: 2000 UAH

Записатись

Дізнатися більше:

• Як справлятися зі своїм ЕГО? 2
• Як працює ментальна сфера? 2
• Аяваска. Як зробити все коректно і чому це важливо? 2

Прив'язані дописи:

У цій статті немає прив'язаних дописів.

Прив'язані часті запитання:

• Спостерігач - що це, хто це? 3
• Аяваска - що це таке? 2
• Его - що це таке? 2
• Панічний розлад - що це таке? 2
• Депресія - що це таке? 2
• Як позбутися депресії? 2
• Воля - що це таке? 2
• Як позбутися тривоги? 2
• Тривога - що це таке? 2
• Як позбутися панічного розладу? 2
• Чому Его насправді є проблемою? 2
• Его - це норма чи хвороба? 2
• Увага - що це таке? 1
• Паніка - що це таке? 1
• Тривожний розлад - що це таке? 1